Львівська Газета, П’ятниця, 20 жовтня, 2006 року, № 20 (20)
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2006/10/20/18984/
Чи вдасться новому складу парламенту доробити те, чого не подужали депутати попереднього скликання, й допустити податківців на підприємства без судового рішення?
Навряд чи доцільно зайвий раз описувати, якими проблемами для пересічного підприємства може обернутися виїзна перевірка органів державної податкової служби України, а тим паче за участі співробітників податкової міліції. Зловживання цим потужним інструментом до виборів президента України 2004 року та декларування новим керівництвом держави лібералізації господарської діяльності матеріалізувалися в ухвалення 12 січня 2005 року у ВР Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян і запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)”.
Цей закон значно звузив можливості органів державної податкової служби України зловживати таким потужним інструментом контролю, як позапланові виїзні перевірки платників податків. Саме цей документ включив у Закон України “Про державну податкову службу в Україні” імперативні норми, які забороняли працівникам податкової міліції брати участь у проведенні перевірок платників податків, якщо такі перевірки не пов’язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, а також передбачив, що позапланові виїзні перевірки можуть проводити лише на підставі рішення суду. При цьому представникам суб’єкта господарювання було гарантоване право брати участь у розгляді в суді питання про обґрунтованість відповідної заяви органів державної податкової служби.
Проте про гасла лібералізації підприємницької діяльності довелося забути, коли перед бюджетом постала проблема виконання завищених соціальних зобов’язань. Тому сумнозвісний Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” і деяких інших законодавчих актів України”, який успішно провів через парламент уряд Ю. Тимошенко, вніс чергові зміни до Закону України “Про державну податкову службу України”. Ці зміни серед іншого передбачали, що відтепер для проведення позапланових виїзних перевірок достатньо наказу керівника органу державної податкової служби. Але чи то за браком часу, чи внаслідок дій “шкідників”, зміни в Закон України “Про державну податкову службу України” внесли вкрай нефахово. З подачі уряду Верховна Рада України в ст. 11-2 цього закону передбачила, що достатньою підставою допуску до проведення позапланової виїзної перевірки є відповідний наказ керівника податкового органу. Парламент також доповнив цей закон новою сьомою частиною статті 11-1, не вказавши, що робити з частиною сьомою, яка існувала до цього. Відтак тепер у статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу України” чинними є дві (!) частини сьомі, кожну з яких мають застосовувати. І саме “стара” ч. 7 ст. 11-1 чітко передбачає: “позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду”. Керуючись цими нормами, принципові платники податків і далі не допускали податківців до проведення позапланових виїзних перевірок без відповідного судового рішення. Таке право платників податків пізніше підтвердили й суди.
Коли ж після парламентських виборів розташування фігур на політичній шахівниці кардинально змінилося й уже іншим політичним елітам слід турбуватися про наповнення дохідної частини бюджету, у Верховній Раді Україні зареєстровано два законопроекти, спрямовані на усунення колізії “старої” ч. 7 ст. 11-1 та ст. 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”. І якщо проект, автором якого є народний депутат України Євген Гірник (блок “Наша Україна”), передбачає усунення цієї колізії шляхом збереження судового порядку допуску податківців до позапланових виїзних перевірок, то законопроект, який розробив народний депутат України Микола Джига (Партія регіонів), не лише передбачає проведення таких перевірок на підставі наказу керівника податкового органу, а й пропонує повернутися до старого порядку, коли податковим міліціонерам надають ті ж права у проведенні перевірок, що й податковим інспекторам.
З огляду на політичну ситуацію, яка склалася, в бізнесу немає особливих сумнівів щодо того, що саме другий законопроект має значно більші шанси на проходження через парламентське сито, а тому слід очікувати, що уряд і парламент виявляться на диво послідовними й дороблять те, чого не доробили в березні 2005 року. Чекаємо на нові “маски-шоу”.