Юридична газета №14, 5 квітня 2011 року
Пане Андрію, розкажіть, будь-ласка, про ЮФ «Гринчук, Горпинюк та Партнери»: коли була створена, якими є основні практики, на якого клієнта в основному орієнтується.
Навчаючись із моїм колегою Ігорем Горпинюком в університеті, ми час від часу обмінювалися думками, що після закінчення навчання створимо власну юридичну фірму. Після кількох років практики в одній із найкращих фірм західного регіону, ми, власне, і прийняли таке рішення наприкінці 2006 року. Нами із самого початку заснування компанії було вирішено, що основний напрямок роботи – це правове забезпечення бізнесової діяльності наших клієнтів. Наші клієнти – це компанії з різних секторів економіки, більшість з яких або мають центр прийняття рішень, або ведуть діяльність в західній Україні. Відповідним є і портфель замовлень та практики фірми: корпоративне, контрактне право, супровід інвестиційних проектів, судові спори. За останній рік значно зросла кількість різного роду реструктуризацій бізнесу та, особливо, податкових спорів.
Які конкретні переваги має Ваша фірма на сучасному юридичному ринку?
Перевагою юридичної фірми є різноплановий досвід, який акумулюється та узагальнюється протягом всіх років її діяльності, а також налагоджені процеси надання послуг та забезпечення для клієнта бажаного результату. Безперечно, ми пропонуємо це ринку, на якому працюємо. Постійний розвиток і вдосконалення – це те, що забезпечить портфель замовлень навіть в часи кризи.
Якими принципами Ви керуєтесь в юридичному бізнесі та, зокрема, в управлінні компанією? Які вимоги висуваєте до своїх юристів?
Юридичний бізнес, як врешті і інші бізнеси в сфері надання професійних послуг, має значну специфіку. Основний актив юридичної фірми – це її люди та її репутація. Ми конкуруємо не лише на ринку послуг, які надаємо, але і на ринку праці за кращих фахівців і маємо заохочувати своїх працівників ставати кращими. Це – принцип, який кладеться в основу розвитку компанії. Кращі фахівці забезпечують кращий рівень сервісу, краще розуміння потреб клієнтів. Працівники повинні хотіти зростати фахово і робити це. Як описав цю ситуацію американський дослідник Д.Майстер, рух можливий тільки «вгору або в сторону». Фірма також повинна пропонувати адекватні можливості для зростання. Не виключеною є ситуація, коли фахівець росте швидше, ніж компанія в цілому, тоді він приймає рішення залишити цей колектив, і це – теж нормально.
Як Ви оцінюєте на сьогодні стан податкового законодавства в Україні?
Я не буду оригінальним. Оцінку податкової системи України у своєму дослідженні дає компанія PWC, відвівши нашій країні в 2011 році 181 позицію зі 183. Але мене більше дивує не це, а реакція наших податківців, мовляв нас упереджено оцінили. Якщо таке упередження і існує, в чому я глибоко сумніваюся, то не зайвим було б також поміркувати, в чому його причина?
Яка на Вашу думку в Україні повинна бути податкова політика та які зміни необхідні в податковій сфері?
Елементарні речі, які роками ігноруються, вже неодноразово були рекомендовані, обговорені і взяті до виконання. Але віз і нині там. Не можна заднім числом скасовувати спеціальні податкові режими, не можна законом про держбюджет щороку змінювати податкові норми, не можна закони з питань оподаткування, в т.ч. податковий кодекс, опубліковувати менше, ніж за шість місяців до набрання ним чинності, не можна електронну систему декларування податків перетворювати в «нову тендерну палату» з обов’язковими платежами за саму можливість здавати декларацію в електронній формі та ін. У зв’язку із цим податковій політиці насамперед хочеться побажати передбачуваності та забезпечення участі представників усіх зацікавлених сторін у обговоренні та прийнятті відповідних рішень. Повинен бути забезпечений перехід від виключно караючої ролі податкових органів до сервісної.
Які проблеми та прогалини у податковому законодавстві потребують першочергового вирішення?
Питання відшкодування надміру сплаченого ПДВ. Без цього в Україну не прийде іноземний інвестор, а національний виробник так і не стане конкурентоспроможним на ринку.
Персональна відповідальність посадової особи органу податкової служби за незаконне рішення, яке було скасоване в адміністративному або судовому порядку. Без цього з року в рік буде повторюватися одна і та ж ситуація з одними і тими ж висновками в актах перевірки, які потім не витримують випробування судом.
Максимальне запровадження засобів електронної комунікації у відносини платника податків з державою. Мова йде не лише про декларування, але також про замовлення та отримання різного роду довідок, свідоцтв тощо, отримання відповідей на запити про роз’яснення законодавства. Без цього «плачі Ярославни» про відмову в прийнятті від’ємних декларацій, несвоєчасну видачу свідоцтв тощо лунатимуть ще довго.
З якими цікавими справами Вам доводилось працювати, про які Ви б могли розповісти читачам «Юридичної газети»?
Будь-яка справа, навіть типова, може мати свою цікавинку. Податкові спори, наприклад, є цікавими з точки зору множинності інтерпретації норм. Проекти із реструктуризації бізнесу вимагають аналізу великої кількості варіантів, що забезпечує охоплення надзвичайно великого обсягу правової матерії.
Зараз я б відзначив проект із будівництва кампусу Українського Католицького Університету у Львові, юридичний супровід якого здійснює наша компанія. Це – унікальний для України проект з унікальними людьми. Приємно бути причетним до його реалізації.
Які Ваші прогнози щодо подальших тенденцій розвитку податкової практики?
Допоки каральне начало в роботі податкових органів не поступиться необхідності забезпечення належного сервісу для платників податків незалежно від розміру, країни походження капіталу, близькості до тих чи інших політичних сил, до того часу судове представництво в податкових спорах буде важливою складовою податкової практики. Поступово йому на зміну має прийти все активніша участь правників в податковому плануванні.
З якими основними бюрократичними та корупційними перепонами доводиться стикаються юристам Вашої компанії у роботі з державними органами? Як, на Ваш погляд, можна подолати ці проблеми?
Такі перепони не є якимись унікальними. Ми всі стикаємося з ними чи не щодня. Корупція є непоборною, поки вона є ефективним способом подолання бюрократії. Це – дві сторони однієї медалі. Нові технології і відкритість – єдиний успішний шлях боротьби із бюрократією та корупцією, продемонстрований нашими сусідами. Візьміть до прикладу Грузію з їхньою системою Цивільного реєстру. В ній немає необхідності корумпувати, оскільки немає чого долати за допомогою корупції, все і так доступно в будь-якому електронному терміналі по всій країні. В нас же необхідно пройти сім кіл пекла, щоб отримати банальний адміністративний документ. Корупція в нас заохочується системно і послідовно, тому всі спроби недолугих політиків стати на “стежку війни” з корупцією, в т.ч. шляхом встановлення пожиттєвого ув’язнення за корупційні правопорушення, є лише їхнім перманентним передвиборчим скигленням. Корупція їм вигідна і потрібна. Стратегічно нам вона не вигідна, але кожен з нас має велику спокусу поступити тактично по іншому, опинившись сам на сам із відповіддю на запит про видачу паспорта «ой, а в нас немає бланків».
Як Ви оцінюєте рівень розвитку юридичних послуг у Львівському регіоні на сьогодні?
Ринок юридичних послуг є таким, якою є економіка регіону. Мала кількість великих підприємств зумовлює орієнтування юридичного бізнесу на обслуговування середнього та дрібного підприємницького сектору. Звідси і відповідний портфель замовлень юридичних фірм. Наш ринок довгий час не був цікавий для великих гравців. Це, напевно, дало можливість порівняно легкого входження на ринок, наприклад, для нас. Але економіка краю мусить розвиватися і бути цікавою для великого інвестора. «Все, що не вбиває, робить сильнішим», тому було б цікаво побачити у Львові офіси міжнародних юридичних компаній.
Які стратегічні напрямки розвитку юридичного бізнесу Ви бачите у Львівському регіоні на сьогодні?
Чи не єдиним нерозподіленим великим ресурсом країни лишилася земля. Вона рано чи пізно мусить бути включена до повноцінного цивільного обороту. Думаю, аграрний ринок буде ставати все привабливішим для юридичного обслуговування.
Західний регіон не має права лишатися осторонь транскордонного співробітництва, тому обслуговування зовнішньоекономічної діяльності, також мало б бути у фокусі інтересів юридичних фірм Львова і західної України.
Які у Вас плани на майбутнє? Які цілі Ви ставите перед собою?
Хочу ще вчитися. Маю зараз великий інтерес до MBА. Інвестування часу – єдина незворотна інвестиція, тому рішення ще не прийняв.